Випадіння шерсті у собак

Зміст:

• Линяння й облисіння
• Причини патологічного випадання шерсті у собак
  1. Гормональні порушення
  2. Негормональні захворювання
  3. Інші фактори
• Що робити при линянні у собак
• Допомога при патологічному випаданні шерсті
• Профілактика випадання шерсті у собак
• Посилене випадання шерсті – тривожний сигнал

Стан шерстяного покриву – один з важливих показників, за якими можна судити про стан здоров'я собаки. У всіх собак шерсть випадає в період сезонної або вікової линьки. Це нормальний процес, при якому вихованця слід забезпечити особливим харчуванням, посилити догляд, але лікування він не потребує. Якщо випадіння шерсті починається не в сезон, шерсть лізе клаптями, на окремих ділянках тіла утворюються залисини, варто насторожитися, з'ясувати причину та вжити заходів для її усунення.

Линяння й облисіння

Випадання шерсті у собак буває природним, фізіологічним (линяння) та патологічним (алопеція, облисіння). Цуценята вперше линяють не раніше 6-7 місяців. Весняне линяння нетривале (зазвичай до 2 тижнів), але інтенсивне, оскільки випадає густа шерсть і підшерстя, які гріли собаку взимку. Восени випадає менше волосся, але процес більш затяжний. У кімнатних собак природний механізм терморегуляції часто порушується, тому линька відбувається цілий рік. З іншого боку, патологічне облисіння може за часом збігтися з сезонним линянням, що заважає господареві відразу запідозрити недобре. Як відрізнити фізіологічний процес від патологічного?

У самок фізіологічна линька може відбуватися в період тічки та незабаром після пологів, це пов'язано з гормональними причинами. У собак старше 8 років починається вікове линяння, пов'язане з природним виснаженням ресурсів організму, шерсть тьмяніє, рідшає, з'являється сивина.

Причини патологічного випадання шерсті

Патологічне випадання шерсті може бути викликане гормональними та негормональними причинами, хворобою або зовнішніми факторами (особливості догляду, харчування). Клінічна картина при облисінні різної природи різниться, й лікування потрібне різне.

Гормональні порушення

Якщо випадання шерсті має гормональну природу, воно носить локальний характер, вогнища облисіння розташовуються симетрично. Облисінням можуть супроводжуватися такі гормональні, ендокринні порушення:

• гіпотиреоз – дисфункція щитовидної залози, частіше відзначається у літніх собак і при надмірній вазі. Локальне випадання волосся на спині, грудях, шиї поєднується із загальним погіршенням якості шерсті та гіперпігментацією шкіри. Інші симптоми – уповільнений пульс, знижена температура, апатичність і слабкість;
• гіпофізарна карликовість, недостатнє вироблення гормону росту. До цього рідкісного захворювання в основному схильні німецькі вівчарки, основний симптом – зупинка зростання після 3-4 місяців. Захворювання також проявляється уповільненим ростом зубів, витонченням шкіри з утворенням лупи, розвитком дерматитів і випаданням шерсті на животі та спині;
• гіперестрогенізм (надмірне вироблення естрогенів). Виявляється припухлостями статевих органів, сосків, огрубінням шкіри, випаданням шерсті на боках і животі;
• гіпоестрогенізм (дефіцит естрогенів) більш характерний для самок середнього віку, призводить до гінекологічних проблем, серед симптомів витончення шкіри та випадання волосся в паховій області;
• синдром Кушинга (гіперадренокортицизм) – надлишковий синтез кортизолу (гормону стресу). Виявляється неадекватною поведінкою, посиленою спрагою в поєднанні з втратою апетиту, прискореним сечовипусканням. Собака худне, але живіт у нього роздутий. Шкіра запалюється, розтріскується, шерсть може випадати на різних ділянках;
• цукровий діабет, нестача інсуліну. Виявляється спрагою та сухістю слизових, виснаженням на тлі підвищеного апетиту, млявістю, занепадом сил, потьмянінням і випаданням шерсті, неприємним запахом з пащі.

Негормональні захворювання

До інтенсивного, осередкового випадання шерсті можуть призводити дерматологічні та загальні захворювання негормональної природи. До зовнішніх захворювань, які супроводжуються алопецією, відносяться:

• ураження нашкірними та підшкірними паразитами;
• шкірні інфекції;
• запальні процеси в епідермісі, сальних залозах неінфекційної природи.

При зараженні кровоссальними комахами (блохи, волосоїди), укусах кліща часто розвиваються паразитарні дерматити. Шерсть може рідшати, випадати по всьому тілу, а на стегнах і в районі хвоста собака часто повністю вигризає шерстяний покрив через сильний свербіж, на шкірі видно місця укусів, розчоси. Ураження підшкірними паразитами (саркоптоз, демодекоз) теж проявляється свербінням, випаданням волосся та погіршенням стану шкіри та шерсті, але самих паразитів неозброєним оком розгледіти неможливо.

При різних видах лишаю, викликаних грибковими та дріжджовими інфекціями, шерсть повністю випадає або обламується біля кореня на невеликих ділянках, зазвичай округлої форми. Шкіра може покриватися лусочками, кіркою, міняти забарвлення. Паразитарні та неінфекційні шкірні захворювання часто ускладнюються бактеріальними шкірними інфекціями. Інфекція заноситься в ранки, розчоси, на тлі ослабленого імунітету шкіра запалюється, утворюються гнійники, папули, абсцеси, а шерсть лізе клаптями.

Аденіт (запалення) сальних залоз характерний для цуценят, юніорів, часто супроводжується атрофією волосяних фолікулів. Шерсть випадає переважно на голові, спині, в інших місцях стає жирною, недоглянутою, шкіра лущиться та покривається сальним нальотом. Ще одна причина алопеції – чорний акантоз, патологічний процес в епідермісі, який супроводжується посиленим виробленням меланіну. Спочатку захворювання локалізується в пахових і пахвових западинах, потім уражені ділянки з'являються по всьому тілу. Шкіра темніє, стає грубою, ороговілою, запалюється, сильно свербить, шерсть випадає. У деяких собак, переважно зі світлою шкірою носа, надлишок ультрафіолету може спровокувати сонячний дерматит, який проявляється випаданням шерсті на морді й утворенням виразок.

Із загальних негормональних захворювань до випадання шерсті можуть призводити:

• алергія, найчастіше контактна (на побутову хімію, доглядові засоби, синтетику) або харчова, іноді реакція типу алергічної розвивається на лікарські препарати, вакцини, засоби для анестезії;
• глистяні інвазії, випадання шерсті може бути наслідком загального виснаження та свербіння, подразнення шкіри на тлі інтоксикації продуктами життєдіяльності паразитів;
• хронічні захворювання органів травлення, особливо печінки та підшлункової залози, інтоксикація організму, погане засвоєння поживних речовин;
• запальні офтальмологічні захворювання часто ускладнюються випаданням шерсті навколо очей;
• випадання шерсті може бути одним із симптомів проблем з імунною системою.

Зрідка у собак короткошерстих порід діагностується патерн алопеція (ідіопатичне облисіння), імовірно – захворювання генетичної природи. Зазвичай розвивається у піврічних цуценят, проявляється витонченням волосся, ослабленням волосяних цибулин, порушенням подальшого зростання шерсті, що призводить до формування облисілих ділянок. Залежно від породи облисіння може локалізуватися на вушних раковинах, животі, серединній та задній поверхні стегон. Захворювання характеризується доброякісним перебігом, іноді супроводжується витонченням і лущенням шкіри, але інші тривожні симптоми відсутні й особливого дискомфорту така алопеція собаці не спричиняє.

Інші фактори

Часто шерсть у собак починає випадати на тлі стресу, який може спровокувати тривала відсутність, хвороба, смерть когось із членів сім'ї, радикальна зміна обстановки, переїзд. Механічні травми, термічні та хімічні опіки теж зазвичай супроводжуються випаданням шерсті на пошкоджених ділянках, причому волосяний покрив може не відновитися. До аналогічних наслідків призводять невдало підібрані нашийник, намордник, які натирають шкіру, перешкоджають нормальному живленню волосяних цибулин. Недостатній догляд, при якому шерсть збивається в ковтуни, неякісні або такі, що не підходять для конкретного типу шерсті гребінці, щітки, шампуні також є однією з причин патологічного линяння.

На стані шерсті відбивається незбалансоване харчування. Спровокувати шкірні проблеми, потьмяніння, ламкість і посилене випадання шерсті можуть:

• авітаміноз, особливо нестача вітамінів групи В, дефіцит цинку, омега-кислот;
• дешевий корм з хімічними добавками;
• наявність в їжі алергенів;
• дефіцит білків в раціоні;
• занадто жирна їжа, заборонені для собак продукти – соління, копченості, смажене, гостре, солодке, все, що може спровокувати обмінні порушення та захворювання органів травлення.

Позасезонне, цілорічне линяння кімнатних собак зазвичай пов'язане з тим, що в приміщенні занадто жарко, повітря сухе, освітлення штучне, у вікна проникає мінімум сонячного світла. Все це призводить до збою природного механізму сезонної зміни волосяного покриву. Восени у собаки виростає густа шерсть з підшерстям, а взимку вона починає випадати, оскільки в жарко натопленому будинку, квартирі така шуба не потрібна.

Що робити при линянні у собак

У період сезонного линяння собаку потрібно регулярно вичісувати, краще із застосуванням фурмінатора, при наявності ковтунів необхідно спочатку їх зістригти. Також фурмінатор погіршує стан пошкодженої, роздратованої шкіри, в такій ситуації підійде пуходерка. Регулярне вичісування спеціальними пристосуваннями допоможе швидше позбутися мертвих волосків, зменшити кількість шерсті на підлозі, меблях, поліпшити кровопостачання шкіри та стимулювати більш швидке зростання нової шерсті. Крім того, рекомендується:

• провести позачергове купання, бажано із застосуванням спеціального шампуню, збагаченого протеїнами;
• збільшити вміст білка в раціоні, якщо собака на натуральному харчуванні, додавати до їжи риб'ячий жир, рослинні масла холодного віджиму, більше овочів і зелені;
• давати вітамінно-мінеральні добавки для поліпшення стану шкіри та шерсті. Найбільш важливі в цей період вітаміни групи В, С, Е, D. Якщо собака харчується якісним готовим кормом, порадьтеся з ветеринарним фахівцем, чи варто давати вітаміни додатково.

Якщо шерсть лізе сильніше звичайного, тьмяніє, варто здати аналізи, сезонна линька може збігтися за часом з посиленим випаданням волосся через авітаміноз, ослаблення імунітету.

Існує професійна процедура, яка допомагає прискорити процес линяння та знизити ризик подразнень шкіри. Експрес-линяння проводиться в кілька етапів, спочатку собаку ретельно вичісують і купають з використанням спеціальних шампунів. Потім наносять на тіло зігріваючу маску та загортають, щоб посилити її дію. Під дією маски шкіра розпарюється, розширюються пори, волосяні цибулини вивільняють волоски, що відмерли, але ще не випали. Після змивання маски шерсть сушать із застосуванням потужного фена, потік негарячого повітря видуває значну частину шерсті, що випала, а залишки видаляються при розчісуванні.

Допомога при патологічному випаданні шерсті

Якщо випадання шерсті не пов'язане з сезонним линянням, потрібно обстежити собаку у ветеринарній клініці, здати на аналіз кров, сечу, зіскрібки шкіри, зразки шерсті. В ході огляду, опитування господарів, вивчення результатів аналізів ветеринарний фахівець може виявити захворювання або запідозрити, що причина криється в неправильному догляді, раціоні, стресі.

Якщо випадання шерсті спровоковано зовнішніми факторами, потрібно їх усунути – забезпечити більш сприятливий мікроклімат у приміщенні, збалансувати раціон під індивідуальні потреби, змінити шампунь, поміняти режим купання, виключити механічне травмування волосяних цибулин, контакт з алергенами.

При захворюваннях призначається комплексне лікування, відповідне хворобі. При гормональних збоях в більшості випадків призначають синтетичні гормони, при надмірному виробленні естрогенів показане видалення статевих залоз. При паразитарних, інфекційних захворюваннях призначається специфічне лікування, спрямоване на знищення паразитів або патогенних мікроорганізмів. Його доповнюють комплексом заходів з детоксикації організму, зміцнення імунітету, відновлення пошкодженої шкіри, зняття запалення та подразнення. В інших випадках першочерговим завданням також є лікування основного захворювання.

Ідіопатична алопеція лікування не потребує. Якщо вона турбує господарів як косметична проблема, стимулювати зростання шерсті може мелатонін, але таке лікування тривале та дороге.

Профілактика випадання шерсті у собак

Попередити сезонне линяння неможливо, але можна звести до мінімуму пов'язані з нею незручності, якщо проводити в спеціалізованих салонах процедуру експрес-линяння. Для профілактики патологічної линьки, облисіння необхідно:

• забезпечити собаку повноцінним харчуванням, збалансованим під вікові й індивідуальні потреби, збагаченим вітамінами;
• здійснювати правильний регулярний догляд, в індивідуальному порядку підбирати вироби для грумінгу, шампуні, бальзами, визначити оптимальну для конкретного вихованця частоту купань;
• підтримувати в будинку оптимальну температуру та вологість повітря, забезпечити природне освітлення;
• проводити планову вакцинацію, обробку від зовнішніх і внутрішніх паразитів, не допускати контакту собаки з хворими тваринами;
• регулярно проходити профілактичні ветеринарні огляди для виявлення на ранній стадії захворювань внутрішніх органів, гормональних порушень;
• подбати про профілактику алергічних реакцій.

Посилене випадання шерсті – тривожний сигнал

Якщо шерсть собаки втрачає блиск, звалюється в бурульки та ковтуни, виглядає недоглянутою, неживою, випадає клаптями з утворенням залисин – це не просто косметична проблема. Це означає, що собака хворий або догляд за ним здійснюється з грубими порушеннями. Застосування шампунів, бальзамів, мазей при патологічному линянні проблеми не вирішує, такі засоби можуть використовуватися тільки в якості допоміжних і за рекомендацією ветеринарного фахівця. Основне завдання – усунення причини облисіння шляхом зміни раціону, умов життя або виявлення та лікування основного захворювання.