Тічка у собак

Зміст:

• Перша тічка у собак
• Як зрозуміти що у собаки тічка
• Як часто у собак тічка
• Скільки триває тічка у собак
• Що робити коли у собаки тічка
• Чи потрібно під час тічки звертатися до фахівця
• Тічка – період підвищеної вразливості

Господарям собаки-дівчинки необхідно знати, що таке тічка у собак, як визначити її початок, як поводитися з вихованкою. Знання ознак тічки, можливих проблем і ускладнень допоможе уникнути небажаних наслідків.

Перша тічка у собак

Тічка у собак (пустовка) – стадія статевого циклу, коли можливе запліднення. Самка стає привабливою для псів і допускає їх до себе. В якому віці починається пустовка, залежить від конституції, породи, умов життя, індивідуальних особливостей. Очікувати першої тічки варто незабаром після зміни зубів. Середні терміни статевого дозрівання для різних порід наведені в таблиці.

Якщо собаці виповнилося 2 роки, а тічки ще не було, необхідне ретельне обстеження у ветеринарного спеціаліста.

Господарі не завжди помічають, коли у собак починається тічка в перший раз. Поширене явище у молодих особин – прихована пустовка незначної тривалості, із мізерними виділеннями або без них. Якщо перша тічка протікає без явно виражених ознак, пси можуть не проявляти підвищеного інтересу до самки, але якщо в цей період відбудеться злучка, можливе зачаття. За статевим циклом вихованки потрібно уважно стежити, не підпускати до неї самця завчасно. Оптимальний термін для першої в'язки – третя тічка.

Коли починається статеве дозрівання, можлива рання несправжня тічка, яка проявляється специфічними ознаками, але не завершується овуляцією. Справжня тічка часто починається через пару днів після неї. Їй може передувати ювенільний вагініт з незначними гнійними виділеннями, це не патологія.

Як зрозуміти що у собаки тічка

Якщо власники взяли собаку з вулиці, раніше не тримали тварин або звикли до кішок, вони можуть не знати, чи буває тічка у собак з кров'ю, як виглядає та поводиться тічна вихованка. Кров'янисті виділення їх лякають, наводять на думки про хворобу, кровотечу, хоча це природне, гормонально обумовлене фізіологічне явище. Характер і інтенсивність виділень у собак під час тічки залежать від стадії циклу:

• у період предтічки кров'янисті, зі специфічним запахом, мізерні або рясні;
• в період активної статевої охоти, коли відбувається овуляція, поступово світлішають, спочатку стають блідо-рожевими, потім безбарвними;
• коли основна фаза тічки (еструс) завершується, виділення стають слизистими, прозорими з жовтуватим відтінком, або повністю припиняються.

Обсяг виділень залежить від індивідуальних особливостей, віку. У дрібних собак вони більш рясні, інтенсивні. Мізерні виділення характерні для юного та похилого віку.

Як зрозуміти, що наближається або починається тічка? Одна з перших ознак – зміна звичної поведінки, одні собаки стають ласкавими, інші агресивними, треті апатичними, сумують. Інші ознаки:

• линька (не у всіх);
• вихованка ігнорує команди, стає нервовою, збудливою, некерованою, може залишати мітки в квартирі, вити, скиглити;
• агресія до інших самок, загравання з кобелями, на початку циклу самка відганяє їх при спробах спарювання, пізніше проявляє готовність, приймає зручну позу;
• тварина часто проситься гуляти, під час прогулянок весь час присідає, мітить територію, частішає сечовипускання, можливе нетримання;
• помітна набряклість петлі (вульви), виділення, самка ретельно вилизується;
• сліди виділень на підстилці, краплі крові на підлозі, м'яких меблях;
• можлива втрата або підвищення апетиту, примхи, перебірливість в їжі;
• можливе підвищення температури на 0,5° відносно норми.

Як часто у собак тічка

Скільки разів на рік буває тічка, залежить від породи, індивідуальних особливостей. Цикл стабілізується до 2 років, наступні 6 років тічки зазвичай повторюються кожні півроку (у лайок раз на рік). З віком частота зменшується, у літніх собак інтервал між пустовками може досягати року. Інтервал між тічками менше 4 місяців – привід звернутися до ветеринарного фахівця.

Тічка після пологів настає зазвичай через 4-5 місяців, іноді інтервал більш затяжний. Це залежить від кількості цуценят в посліді, тривалості їх вигодовування материнським молоком. Тічка у стерилізованої собаки (після перерізання яйцеводів, перев'язки маткових труб) не припиняється, але запліднення неможливе. Для припинення тічки необхідна кастрація – видалення репродуктивних органів.

Скільки триває тічка у собак

Тривалість тічки варіюється в залежності від віку, скільки днів вона триває, можна сказати лише в середньому. Перша тічка триває до тижня, частіше 3-5 днів. Чим крупніша порода, тим довша тривалість.

Статевий цикл у собак розділяється на 4 фази різної тривалості.

1. Проеструс (предтічка) – до 10 днів. Самка проявляє інтерес до псів, але не допускає до себе, для зачаття ще рано.
2. Еструс (власне тічка, активне статеве полювання) – 5-10 днів. На 1-2 або 2-4 день еструса відбувається овуляція, після якої собака готова до злучки.
3. Діеструс або метаеструс – заключний етап, коли самка втрачає інтерес до спаровування, припиняються виділення, зникає набряклість вульви, підвищується рівень прогестерону, формується жовте тіло. Тривалість і особливості перебігу залежать від того, чи відбулося запліднення. Може розвиватися вагітність або помилкова щенність.
4. Анеструс, фаза спокою, період до наступного проеструса, триває 3-5 місяців. Організм відпочиває, відновлюється після тічки або пологів.

Що робити коли у собаки тічка

Якщо вихованка досягла віку, коли може виносити та народити цуценят, а власники планують отримання потомства, потрібно обчислити найбільш сприятливий для в'язки день. Зазвичай це 10-15 день від початку проеструса (появи перших кров'яних виділень), але потрібно орієнтуватися на сукупність симптомів, інформативним є тест на овуляцію. Після успішної в'язки до початку діеструса самку необхідно продовжувати контролювати, огороджувати від псів, щоб уникнути повторної злучки й отримання змішаного посліду.

Період тічки супроводжується низкою проблем:

• надмірна привабливість собаки для протилежної статі загрожує небажаною вагітністю, спарюванням породистої самки з безпородним псом, травмами статевих органів, якщо пес значно крупніше;
• виділення можуть бруднити підлоги, меблі;
• сечовипускання частішають;
• підвищується вразливість репродуктивної системи до інфекцій, переохолоджень;
• вихованка стає некерованою.

Головне питання, яке постає перед господарями: чим допомогти в боротьбі з загостреним інтересом псів до дівчинки? Вигулювати її можна тільки на короткому повідцю, бажано в усамітнених місцях, не підпускати близько до інших собак будь-якої статі. Перед прогулянкою обробляти задню частину тіла спреєм для нейтралізації специфічного запаху, який приваблює самців («Недоторка», «Антикобелін», «Вірний друг», «Джимпет»). Запах слабшає, але не зникає повністю, контроль все одно необхідний. Неприпустимо відвідування виставок, заходів, де збирається багато собак. Власникам, які тримають різностатевих собак і не планують в'язку, слід на час тічки розділити вихованців, в ідеалі кобеля відправити на перетримку. Від котів, собак тієї ж статі тічну самку теж краще ізолювати через підвищену агресивність.

Еластичні труси не перешкоджають поширенню запаху, не є досить надійною перешкодою для кобеля, який прагне спаровування. Їх надягають для захисту предметів обстановки від виділень, зниження ризику інфікування. Труси потрібно підбирати зручні, відповідного розміру, міняти кожні 6 годин, не можна носити постійно. Багато фахівців вважають, що носити труси, памперси для собак неприродньо, вони повинні вилизуватися. Цьому потрібно навчати вихованку з першої тічки. Якщо собака не дозволяє надіти труси, потрібно прибрати килими, захистити меблі, частіше мити підлогу.

В теплу погоду ідеальне рішення проблеми сечовипускань, що почастішали, та нетримання – випустити вихованку в вольєр. Якщо такої можливості немає, доводиться її частіше вигулювати. Потрібно уникати тривалих прогулянок в холодну погоду, не купати дівчинку у водоймах, не дозволяти валятися на траві, землі.

Вихованка в критичні дні часто поводиться неадекватно. Як заспокоїти її, знизити нервозність, агресивність? Якщо прояви помірні, допоможе збільшення тривалості прогулянок, на відокремленій території можливі рухливі ігри. Але інтенсивні фізичні навантаження в цей період протипоказані, у дресируванні теж слід зробити перерву. Якщо собака бігає по дому, мітить меблі, скиглить, завиває, проявляє агресію щодо господарів, показаний прийом заспокійливих. Що дати, підкаже ветеринарний фахівець, навіть у нешкідливих рослинних препаратів є протипоказання та побічні ефекти. Гормональні контрацептиви попереджають небажану вагітність і пригнічують збудливість, але це крайній захід. Регулярно та без вагомих показань давати ці препарати не можна, вони провокують гормональний дисбаланс, підвищують ризик розвитку пухлин.

Якщо собака не породиста, господарі не планують заводити цуценят, радикальним вирішенням проблем, пов'язаних з тічкою, стане стерилізація, часткова або повна (кастрація). Рекомендується стерилізувати самок старше 7 років, оскільки здатність до зачаття зберігається, але вагітність і пологи можуть виявитися непосильним навантаженням.

Чи потрібно під час тічки звертатися до фахівця

Тічка – природний фізіологічний процес, допомога ветеринарного лікаря або професійного кінолога в більшості випадків не потрібна. Консультація, обстеження потрібні при дуже частих течках, помітних відхиленях від звичного стабільного циклу у віці від 1,5-2 до 7-8 років (затримки, збільшення інтенсивності виділень, тривалості проеструса, еструса, виділення у фазі спокою). Слід звернутися по допомогу в таких ситуаціях:

• незвичайний колір, інтенсивний смердючий запах виділень в період предтічки, тічки, відразу після їх завершення;
• затяжна блювота під час тічки, що неодноразово повторюється;
• хвороблива реакція на дотики до живота;
• підвищення температури тіла більш ніж на 0,5°;
• затяжна відмова від їжі;
• набухання молочних залоз після тічки.

Остання ознака вказує на вагітність (потрібно спостереження у фахівця) або несправжню щенність (може знадобитися медикаментозна корекція гормонального фону). Інші симптоми характерні для інфекційних захворювань або серйозних гормональних порушень.

Якщо тічка протікає нормально, господарі планують в'язку, а собака не хоче спаровуватися, по консультацію та допомогу слід звернутися до кінологів.

Тічка – період підвищеної вразливості

У період тічки собаки відрізняються підвищеною емоційною вразливістю, знижується опір інфекціям, у деяких порід зростає ризик випадання матки. У ці дні вихованка потребує особливого догляду, ласки, терпимого відношення, її необхідно оберігати від переохолоджень, навантажень, контролювати самопочуття, щоб не пропустити розвиток захворювання. Не можна спускати її з повідця, залишати на вулиці без нагляду, вигулювати в місцях скупчення собак. В'язка породистих собак повинна бути запланованою, здійснюватися після попередньої підготовки. Якщо господарям не потрібні цуценята або вагітність може становити загрозу для здоров'я вихованки, її краще стерилізувати.