Скільки живуть кішки

Зміст:

• Співвідношення віку кішки і людини
• Від чого залежить тривалість життя кішок
• Середовище проживання
• Порода
• Харчування
• Турбота про здоров’я
• Психологічні чинники
• Чи можна продовжити життя кішки?

Тривалість життя кішки значно менша, ніж людини. Багато хто починає цікавитися, скільки років живуть кішки, тільки при появі ознак старості у вихованця. Адже дивлячись на маленьке кошеня, складно уявити та повірити, що через деякий час, за людськими мірками незначний, воно виросте, потім постаріє, помре. Скільки ж років ваш улюбленець буде вас радувати й чи можна якось подовжити цей термін?

Співвідношення віку кішки і людини

Перші 2 роки життя коти стрімко ростуть і розвиваються, потім темпи росту (старіння) сповільнюються:

• дитинство у кошенят триває до 8-10 місяців, деякі породи вже у піврічному віці вступають в пору отроцтва;
• однорічне кошеня відповідає 15-річному підлітку;
• за другий рік життя кішка проживає ще 9 людських років;
• кожен рік котячого життя з 3 по 7 дорівнює 4-5 людським;
• після 7 років за рік кіт старіє на 3 людських роки.

Якщо спробувати підрахувати, скільки живуть кішки за людськими мірками, вийде, що 15-річна кішка відповідає літній людині років 70-75, а 20-річну можна вважати довгожителем 85-90 років.

Від чого залежить тривалість життя кішок

Серед факторів, від яких залежить тривалість життя кішки, є закладені природою та зовнішні, пов'язані з особливостями догляду. Найважливіший з першої групи чинників – порода. Генетична схильність до певних захворювань зазвичай властива всім представникам однієї породи. Також має значення спадковість конкретної тварини, особливості протікання вагітності та пологів у матері. Скорочують життя вроджені захворювання.

Реальна тривалість життя конкретної особини може істотно відрізнятися від середньостатистичної, на неї впливають:

• харчування;
• ступінь психологічного комфорту;
• обсяг і якість медичного обслуговування;
• наявність набутих хронічних захворювань;
• рівень фізичної активності, відповідність ваги нормі.

Але основний зовнішній фактор – умови життя.

Середовище проживання

Домашні коти живуть мінімум удвічі довше вуличних. Адже вони сидять в теплі, не мокнуть під дощем, регулярно харчуються, мають доступ до чистої води, можуть розраховувати на медичну допомогу в разі захворювання, зараження паразитами, отруєння. Вуличні тварини не тільки раніше вмирають від природних причин, а й частіше гинуть під колесами транспорту, стають жертвою собак або жорстоких людей. Зазвичай вони доживають всього до 5-7 років.

Якщо домашня кішка з будь-яких причин буде змушена жити на вулиці (вигнали, загубилася), її життя буде ще менш тривалим, ніж тих, хто з народження адаптувався до такого середовища проживання. Також небезпечно випускати домашніх котів і кішок на самовигул, ймовірність їх насильницької смерті значно вища, ніж тварин, які виросли на вулиці.

Домашню кішку краще вигулювати на повідку. Породисті вихованці часто залишають квартиру лише в переносці. Звичайно, якщо взагалі не випускати кішку гуляти, ризик травм, інфекційних і паразитарних захворювань, отруєнь знижується. Але виникає інша проблема – дефіцит рухової активності. Постійне перебування в стінах тісної квартири теж скорочує життя. Потрібно створити умови, щоб тварина могла рухатися, задовольняти мисливські інстинкти. У кішки повинна бути можливість забитися під меблі, сховатися в затишному куточку або стрибати по шафах, полицях, сидіти нагорі та спостерігати за обстановкою. Також необхідний вільний простір для гри.

Порода

Заводчики зібрали дані, скільки в середньому живуть кішки різних порід. В однакових умовах звичайна, безпородна кішка проживає більш тривале життя, ніж породиста. Це пов'язано з природним відбором і відсутністю генетичних захворювань, які часто виявляються у представників штучно виведених порід.

Знання слабких місць тієї чи іншої породи допоможе вжити профілактичних заходів, підібрати корм, що відповідає потребам (наприклад, раціон Optimeal з ягням для бенгальських з чутливим травленням, низькокалорійні беззернові корми для російських блакитних). Відомо чимало випадків, коли окремі представники породи проживали на 5-10 років більше, ніж вказано в таблиці.

Харчування

Правильне харчування знижує ризик розвитку захворювань, до яких тварина схильна. Корми суперпреміальної категорії містять необхідні речовини для зміцнення імунітету, нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту, важливі для різних органів і систем вітаміни, мінерали.

Основні помилки, пов'язані з харчуванням, які можуть скоротити життя улюбленця:

• годування недоїдками, несвіжими продуктами, їжею з хазяйського столу, в тому числі забороненими для котів ковбасними виробами, жирним м'ясом, солодощами, випічкою;
• незбалансоване харчування, дефіцит білків і надлишок жирів, вуглеводів, що характерно для дешевих кормів;
• відсутність вітамінно-мінеральної добавки до натурального раціону;
• годування на першу вимогу, перегодовування, як наслідок – ожиріння, через яке органи та системи піддаються підвищеному навантаженню, розвивається чимало небезпечних захворювань;
• невідповідність раціону індивідуальним потребам (наприклад, годування кастрованих котів калорійною їжею, кормом із високим вмістом кальцію, фосфору та магнію).

Якщо кішка отримує натуральне харчування, всі продукти повинні бути якісними та свіжими, а готувати для неї потрібно окремо. Збалансувати раціон і підібрати харчування для тварин з особливими потребами простіше, якщо використовувати готові корми класу преміум і вище, такі як Optimeal.

Турбота про здоров’я

Скільки проживе кішка, напряму залежить від того, наскільки часто та своєчасно її власники звертаються до ветеринара. Необхідні регулярні профілактичні огляди, тварини з несприятливою спадковістю, похилого віку, ті, що перенесли важкі хвороби або операції, потребують їх частіше. При появі підозрілих симптомів потрібно якомога швидше звертатися до фахівця. Цим правилом часом нехтують власники безпородних котів, розраховуючи на їх міцний імунітет, але хвора тварина потребує кваліфікованої допомоги незалежно від породи. Вкрай важливо:

• дотримуватися графіка вакцинацій;
• регулярно проводити антипаразитарну обробку;
• піклуватися про здоров'я ротової порожнини – хворі зуби та ясна є джерелом хронічної інфекції й ускладнюють харчування.

За спостереженнями ветеринарів, кастровані або стерилізовані коти та кішки живуть в середньому на 2-4 років довше за тварин, які не піддавалися операції. У них не буває стресів на тлі гормональних сплесків, нижче ризик злоякісних пухлин репродуктивної системи. Але після кастрації (стерилізації) необхідно дотримуватися дієти для профілактики ожиріння та сечокам'яної хвороби, інакше вихованець довго не проживе. Коти з сечокам'яною хворобою живуть не більше 5 років з моменту постановки діагнозу, з діабетом – до 4.

Психологічні чинники

Скорочують життя котів не тільки соматичні захворювання, травми, а й регулярні стреси або затяжна депресія. Вихованцям шкодять:

• часті переїзди, зміна обстановки;
• сварки та скандали між членами сім'ї;
• грубе, жорстоке, надмірно суворе поводження, спроби виховувати кішку як собаку;
• тривала самотність, відсутність уваги та ласки з боку господарів;
• часті купання;
• ревнощі стосовно інших домашніх тварин.

Чи можна продовжити життя кішки?

На тривалість життя кішки в значній мірі впливає якість догляду за нею. Потрібно приділяти вихованцеві достатньо уваги, спілкуватися з ним, грати, брати на руки, оберігати від стресів і хвороб, не економити на харчуванні, але й не перегодовувати, в разі необхідності дотримуватися дієти. Якщо кішка страждає на вроджене захворювання або провела більшу частину життя на вулиці, а до турботливих господарів потрапила вже в зрілому віці, залишається тільки сподіватися на диво та постаратися зробити її життя максимально щасливим, нехай навіть воно буде недовгим. А ось якщо кошеня народилося здоровим, має хорошу спадковість і з перших днів життя було оточено турботою, у господарів є шанси довго насолоджуватися його товариством. Відомості про кішок-довгожителів з Книги рекордів Гіннеса є обнадійливими. Так, кішка на ім’я Крим Пафф з США прожила 38 років, а вік кішки Люсі з Південного Уельсу перевищив 43 роки, щоправда, цей рекорд не був офіційно зафіксований.