Хибна вагітність у собак

Зміст

• Причини помилкової вагітності у собак
• Чи існують фактори ризику хибної щенності?
• Механізм розвитку хибної вагітності та її ознаки
• Як відрізнити хибну вагітність від справжньої?
• Чим небезпечна хибна вагітність
• Що робити при хибній вагітності у собаки
• Профілактика рецидивів хибної вагітності

У собак під час еструсу (активної фази тічки) не завжди відбувається запліднення та настання вагітності, яка завершується пологами. Після тічки може розвинутися хибна (помилкова, несправжня) вагітність. Це стан, коли в організмі відбувається гормональна перебудова, як при справжній вагітності, змінюється зовнішній вигляд і поведінка собаки, вона готується до материнства. Єдина відмінність від істинної вагітності – відсутність розродження. Явище помилкової вагітності зустрічається у багатьох ссавців, але найбільш поширене серед псячих. Це не хвороба, але такий стан загрожує неприємними наслідками для здоров'я. Тому важливо знати, як відрізнити хибну вагітність від істинної та яких вжити заходів, якщо у вашої вихованки стався гормональний збій.

Причини помилкової вагітності у собак

Дослідники вважають, що розвиток несправжньої вагітності у собак обумовлений історично, запрограмований природою та пов'язаний зі стайним способом життя. Якщо тварини живуть зграєю, фази статевого циклу в усіх самок синхронізуються, приблизно в один час настає овуляція, запліднення, вагітність і пологи. У разі якщо хтось із самок помре при пологах або не зможе вигодувати цуценят самостійно через порушення лактації, нестачу молока, про них подбають інші, які не народили власних цуценят. Адже в результаті хибної щенності теж виробляється молозиво та молоко.

У сучасних умовах хибна вагітність може наступити у самок, які взагалі не спаровувалися з самцем після овуляції, або розвинутися в результаті невдалої в'язки. Основні причини:

• у період еструсу, статевої охоти відбулося спарювання зі стерильним партнером або в’язка виявилась не результативною з інших причин. Організм собаки від природи запрограмований на настання вагітності після тічки та в'язки. Навіть якщо запліднення не відбулося, починається гормональна перебудова, характерна для вагітних собак;
• у будинку живе кілька самок, і в однієї настає вагітність або вона народжує та годує малюків. Якщо це собака іншої породи та навіть тварина іншого виду, запуск психофізіологічного механізму псевдовагітності все одно можливий;
• гормональний збій на тлі дисфункції ендокринної, репродуктивної системи, пухлин статевих органів;
• рідше поштовхом до розвитку хибної вагітності стає стрес, психоемоційне потрясіння.

Чи існують фактори ризику хибної щенності?

Господарі деяких нестерилізованих собак жодного разу не стикаються з несправжньою вагітністю, а у інших вихованок практично кожна тічка завершується її настанням. Хибна щенність може розвинутися і у молодих собак в результаті першої тічки, й в зрілому або літньому віці, у самок, які жодного разу не народжували, й після неодноразових успішних в'язок і пологів. Але якщо помилкова вагітність наступила хоч раз, висока ймовірність рецидивів.

Схильність до такого стану характерна для представників окремих порід. Так, для такс це скоріше норма, ніж відхилення. Також хибна вагітність часто зустрічається у афганських хортів і біглів. Крім породної схильності існує спадкова, якщо несправжні вагітності відзначалися у матері, то цю особливість організму з високою ймовірністію успадкують її доньки.

Механізм розвитку хибної вагітності та її ознаки

Статевий цикл собаки складається з 4 фаз – проеструс, еструс, коли відбувається овуляція, діеструс і анеструс, фаза спокою. У нестерилізованих вуличних собак майже завжди в фазі еструсу відбувається спарювання, а в фазі діеструсу розвивається вагітність. В'язку домашніх собак контролюють господарі, тому не кожна тічка завершується спарюванням. Але організм цього не розуміє, він підпорядковується запрограмованому циклу та після еструсу починає готуватися до виношування цуценят, пологів і годування:

• в яєчниках формується жовте тіло, тимчасова залоза внутрішньої секреції;
• підвищується рівень прогестерону, цей гормон допомагає плоду закріпитися в матці, знижує ризик викиднів. Він же викликає набухання петлі, молочних залоз;
• ближче до уявних пологів рівень прогестерону падає, але зростає рівень пролактину, який відповідає за вироблення молока. Паралельно знижується концентрація в крові дофаміну, який пригнічує лактацію;
• оскільки діяльність центральної нервової системи в значній мірі залежить від гормонального фону, одночасно з фізіологічною перебудовою відбувається психологічна, що призводить до змін у поведінці.

Якщо справжня вагітність у собак триває в середньому 2 місяці, то хибна може завершитися вже через 4 тижні та навіть раніше, коли організм «усвідомить» відсутність плодів у матці та перейде до фази спокою. Але можлива така ж тривалість, як у справжньої вагітності, з тим самим набором ознак.

Фізіологічні ознаки хибної вагітності

У деяких самок єдиною ознакою хибної вагітності є набухання молочних залоз, але в більшості випадків собаку в цьому стані неможливо відрізнити від вагітної, виглядає вона точно так само:

• петля (вульва) набухає, якщо з'являються виділення (це відбувається не завжди), собака часто вилизується;
• живіт округляється, збільшується в об'ємі (це пояснюється посиленим припливом крові та надмірним скупченням рідини в міжклітинному просторі);
• змінюється пігментація сосків;
• спостерігаються ознаки токсикозу, нудота, блювота, зміна харчових звичок;
• апетит може посилитися або пропасти, ближче до «пологів» собака часто відмовляється від їжі;
• відзначається посилена спрага;
• температура тіла вище норми;
• в кінці терміну можливі болісні перейми, що повністю імітують пологові, але без появи цуценят;
• ближче до «пологів» і після них відбувається виділення з сосків молозива, молока.

Поведінкові ознаки

Гормональна перебудова тягне зміни не тільки на фізіологічному, але й на психологічному рівні, вихованка може стати примхливою та дратівливою, уникати компанії людей або, навпаки, лащитися. Нерідкі прояви агресії, відмова виконувати команди. Такі особливості поведінки можуть бути пов'язані і з іншими причинами, а до характерних ознак помилкової вагітності відносяться:

• пошуки затишного куточка й облаштування лігва для майбутніх малюків (так зване гніздування);
• підвищений інтерес самки до м'яких іграшок і подібних предметів, які вона ототожнює з цуценятами, вилизує їх, ховає в «гнізді», захищає від зазіхань сторонніх;
• більш насторожене та підозріле, ніж зазвичай, ставлення до чужих людей і тварин.

Найгірше, якщо несправжня вагітність завершується псевдопологами, собака вкрай болісно переносить відсутність цуценят, сумує, можливий розвиток депресії. Зазвичай «породілля» вкрай агресивно захищає своє «гніздо», може вкусити господаря за спробу забрати іграшки (уявних цуценят). Ситуація ускладнюється, якщо в будинку є справжні цуценята або інші дрібні тварини з рідною матір'ю. Дві самки будуть конкурувати, собака після хибної вагітності намагається забратися до чужого лігва або перетягнути малюків до свого. Іноді об'єктом уваги, материнського інстинкту стають людські немовлята.

Як відрізнити хибну вагітність від справжньої?

Часто навіть досвідченому власнику собак, який неодноразово спостерігав за вагітними вихованками, не під силу зрозуміти, чи дійсно тварина вагітна. Основна відмінність – це відсутність ворушінь, але при справжній вагітності вони помітні тільки на пізньому терміні, приблизно за тиждень до пологів. Промацувати живіт не рекомендується, до 6-7 тижня підтвердити або спростувати наявність цуценят методом пальпації неможливо, зате існує серйозний ризик нашкодити їм, якщо зачаття дійсно відбулося. Якщо планова в'язка не проводилася та вихованка весь час перебувала під наглядом, не контактувала з некастрованими самцями, а ознаки вагітності є, значить, вона хибна. Якщо самка в період тічки тікала з дому або проводилася запланована в'язка, більш вірогідна справжня вагітність, але ймовірність не 100%. Розвіяти сумніви допоможе візит до ветеринарної клініки, де застосовують точні методи діагностики вагітності:

• тест на релаксин, проводиться через 2-4 тижні після в'язки. У разі настання вагітності концентрація цього гормону в крові різко зростає, при хибній вагітності цього не відбувається;
• УЗД, інформативне при термінах 24 дні та більше.

Ймовірність несправжньої вагітності вища при наявності її випадків в особистому або сімейному анамнезі собаки. Також ветеринарний фахівець поцікавиться, якою за рахунком є ця тічка, чи народжувала самка раніше, чи вдавалися господарі до гормональної контрацепції для попередження вагітності або після випадкової в'язки. Це допоможе поставити точний діагноз і розробити оптимальну схему корекції стану в разі, якщо хибна вагітність підтвердиться.

Чим небезпечна хибна вагітність

Хибна вагітність загрожує ускладненнями:

• через застій молока, яким нікого годувати, можливий мастит. У складних випадках він ускладнюється нагноєнням, а при частих рецидивах загрожує раком молочних залоз;
• слизова матки в період хибної вагітності зазнає змін, стає більш вразливою, а через відкриття шийки матки зростає ризик її інфікування. Це загрожує запаленням слизової – ендометритом;
• одне з найнебезпечніших ускладнень – піометра, гнійне запалення матки;
• на тлі гормональних збоїв можливі пухлинні процеси, утворення кіст в яєчниках, онкологічні захворювання статевих органів. Вони можуть бути як причиною хибної вагітності, так і її наслідком;
• будь-яка хибна вагітність – стрес для організму, а якщо вона тривала довго та завершилася псевдопологами, можливі незворотні психічні розлади;
• у важких випадках для корекції стану доводиться вдаватися до гормональної терапії, а у таких препаратів безліч побічних ефектів.

Ризик ускладнень вищий при вираженій гормональній перебудові та неодноразових рецидивах хибної вагітності.

Що робити?

Якщо хибна вагітність підтвердилася, необхідно постаратися полегшити стан вихованки. Не можна лаяти її за гормонально обумовлені зміни поведінки, відбирати «цуценят», краще заховати всі предмети, які можуть викликати материнський інстинкт. Вилизування петлі, підсмоктування молока стимулюють посилене вироблення статевих гормонів, якими викликані виділення зі статевих органів і лактація. Тому рекомендується надіти спеціальний комірець, бандаж або попону, щоб виключити доступ до петлі та сосків. Також важливо створити умови, які організм буде сприймати як несприятливі для виношування потомства:

• обмежити обсяг порцій, перевести собаку на харчування зі зниженим вмістом білків, повністю виключити з раціону молочні продукти, давати переважно рослинну їжу;
• давати менше води. Щоб тварину не мучила спрага, варто з сухого промислового корму тимчасово перевести її на вологий або на домашнє харчування;
• намагатися розворушити вихованку, яка стала ледачою й апатичною. Фізичні навантаження, тривалі прогулянки, активні ігри, нові цікаві враження допоможуть переключити свідомість у «невагітний» режим.

Якщо припинити помилкову вагітність не вдалося, почалися перейми, а після них – повноцінна лактація, необхідно подбати про її якнайшвидше припинення та профілактику маститу:

• зціджувати молоко не можна, це тільки стимулює його більш активне вироблення;
• слід дотримуватися низькобілкової дієти, обмежувати калорійність порцій, їх об’єм, а також об’єм рідини, поки не припиниться вироблення молока;
• давати рослинні препарати для пригнічення лактації, профілактики захворювань молочних залоз;
• при хворобливих ущільненнях в області сосків робити компреси з капустяного листя, з соком алое, медом, м'якушем житнього хліба;
• собаку можна використовувати в якості годувальниці для цуценят, яким не вистачає материнського молока. Лактація в цьому випадку триватиме довше, але припиниться природним шляхом, без насильницького втручання в гормональну систему, та материнський інстинкт буде задоволений.

Стабілізувати психоемоційний стан в період несправжньої вагітності та після псевдопологів допоможуть м'які заспокійливі. Седативні для людей собакам давати не можна, тільки ветеринарні препарати на рослинній основі.

Нормалізувати гормональний фон можна за допомогою гомеопатичних препаратів, рекомендованих ветеринарним фахівцем, але їх необхідно приймати тривалим курсом, швидкого ефекту вони не забезпечують. Вдаватися до гормональної корекції допустимо тільки у важких випадках, коли подальший розвиток хибної вагітності небезпечніше, ніж можливі побічні ефекти гормональної терапії. Таке лікування повинно проводитися під постійним контролем ветеринарного лікаря, супроводжуватися регулярною здачею аналізів.

Схема лікування розробляється з урахуванням важкості стану собаки, вираженості та тривалості проявів, анамнезу (розвинулась хибна вагітність вперше або такі стани відзначалися неодноразово). Також має значення, чи плануються в майбутньому в'язки.

Профілактика рецидивів

У запущених випадках хибна вагітність і її ускладнення можуть призвести до загибелі собаки, та зазвичай вона завершується самостійно або завдяки медикаментозній терапії, настає анеструс. Оскільки такі стани мають тенденцію повторюватись, слід подбати про профілактику рецидивів до початку наступної тічки. Єдиний надійний метод – стерилізація (точніше, повна кастрація, видалення матки та яєчників).

З урахуванням того, що схильність до хибних вагітностей передається у спадок, племінних собак з такою проблемою рекомендується стерилізувати, щоб виключити з чистопородного розведення. Коли йдеться про собаку, що не представляє племінної цінності, збереження репродуктивної функції взагалі не має сенсу. Так що стерилізація в будь-якому випадку є оптимальним рішенням, яке дозволить попередити важкі ускладнення, позбавити собаку страждань, а господаря – зайвого клопоту. Важливі моменти:

• стерилізувати тварину до завершення хибної вагітності не можна, оптимальний період – фаза спокою;
• операцію повинен проводити кваліфікований фахівець. Якщо збережуться хоча б невеликі фрагменти яєчників, вони можуть виробляти досить гормонів, щоб спровокувати чергову хибну вагітність.

Хибна вагітність небезпечна для здоров'я собаки

Хоча хибну вагітність не можна назвати хворобою, для організму собаки вона є досить серйозним випробуванням, в перспективі загрожує запальними та пухлинними процесами. Ризики зростають, якщо такий стан повторюється неодноразово. Особливо важко собаки переносять ту обставину, що тіло та свідомість готуються до материнства, а цуценята не з'являються. Якщо справа доходить до пологових переймів, самиці здається, що вона народила та відразу втратила новонароджених малюків, це серйозна психологічна травма. Тривалість хибної вагітності і вираженість гормональних змін істотно варіюються у різних собак. У деяких випадках стан нормалізується без медикаментозного втручання, іноді доводиться вдаватися до гомеопатії та навіть гормональної терапії. Якщо вихованка хоч раз перенесла хибну вагітність, рекомендується її стерилізувати, це єдиний ефективний метод профілактики рецидивів. Але спочатку необхідно дочекатися завершення несправжньої вагітності та початку наступної фази статевого циклу.